За підтримки Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні (EPAIU), Ініціатива з обліку викидів парникових газів від війни провела спільно з Міндовкіллям та ГО Екодія вже четверте дослідження впливу війни на клімат.
Згідно з результатами дослідження – 24 місяці повномасштабного вторгнення рф призвели до більшої кількості викидів вуглецю, ніж за рік спричиняє така високоіндустріальна країна, як Нідерланди. Загальна шкода клімату, яку рф завдала за два роки повномасштабного вторгнення в Україну, становить близько 32 млрд доларів.
Аналіз проблеми охоплює не лише терени України, але й пропонує ширший погляд на логістику війни та наслідкові події за її межами, які також безпосередньо повʼязані з війною та є причиною викидів: пожежі на ворожій території, “оживлення” старої воєнної техніки із застарілими двигунами, мілітаризація та зростання виробництва озброєння тощо.
За даними експертів, вплив війни на клімат посилюється із кожним місяцем через бойові дії, пожежі, руйнування інфраструктури та інші прямі й непрямі впливи. А масштабні атаки на українську електричну мережу призвели до багатьох неконтрольованих витоків SF6 (гексафториду сірки) – парникового газу, потужнішого ніж вуглекислий газ, метан і оксид азоту.
Дослідження проводиться уже вчетверте і також торкається впливу на клімат процесів відбудови, наслідків вимушеної міграції та інших аспектів, повʼязаних з війною. Усі чотири ітерації дослідження підтримала Ініціатива з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні (EPAIU), яку Міжнародний фонд “Відродження” реалізує за підтримки Швеції.
“На сьогодні це чи не єдине комплексне вивчення впливу воєнних дій на клімат та спроба окреслити усі можливі джерела видів, а також підрахувати кількість та якість викидів, спричинених війною., – говорить керівниця Ініціативи EPAIU Тетяна Кухаренко. – Це також нагадування людству про те, що локальних воєн у сучасному світі не буває, оскільки “вуглецевий слід” війни торкається багатьох країн, надто якщо це загострює цивілізаційне протистояння у світі. А у підсумку, здійснюється вплив на атмосферу та якість життя людства глобально. І найголовніше – це виливається у ризики для продовольчої та водної безпеки.“
コメント